Лактулоза - це синтезований з лактози дисахарид, який не зустрічається в природі і не синтезується природним шляхом.
Лактулоза не перетравлюється і не всмоктується в тонкій кишці.
Саме відкриття лактулози, як бифидогенного фактора призвело до появи пребіотиків, як таких.
Пребіотиком називають речовину, яка вибірково використовується мікроорганізмами організма-господаря, приносячи користь його здоров'ю - саме таке визначення було опубліковано в заяві міжнародної наукової асоціації по пре- та пробіотикам (ISAPP).
В наш час - лактулоза найбільш вивчений з медичної погляду олігосахарид, який зареєстрований як лікарський засіб більш ніж в 100 країнах.
Лактулоза використовується як в фармакології, так і в харчовій промисловості. Перспективи клінічного застосування лактулози дуже широкі.
Основні механізми дії лактулози
Найбільш вивчена властивість лактулози - здатність проходити верхні відділи шлунково-кишкового тракту у
цілому вигляді, а при досягненні товстої кишки - стимулювати зростання біфідобактерій. При попаданні в
організм молекула
лактулози не розщеплюється ферментами тонкої кишки до потрапляння в товсту кишку. У просвіті товстої
кишки лактулоза
розщеплюється сахаролитичними мікробами, головним чином біфідумбактеріями, в меншій мірі -
лактобациллами
(Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus bifidus). Продукти мікробного метаболізму лактулози -
коротколанцюгові жирні кислоти
(КЖК): молочна, пропіонова, масляна, оцтова і в невеликій кількості - мурашина. Ці органічні кислоти
повністю не
всмоктуються з просвіту товстої кишки і знижують рН її вмісту до 5,5-5,0.
Підкислення вмісту товстої кишки жирними кислотами призводить до підвищення осмотичного тиску в ній.
У свою чергу це веде до збільшення утворення фекальних мас, збільшення інтенсивності перистальтики
кишки, а також
прискорює час виходу вмісту кишечника.
При терапії хронічного закрепу, в т.ч. синдрому подразненої кишки - лактулозу вважають "золотим
стандартом". У 2005 році лактулозу визнали препаратом першого вибору при хронічних закрепах.
Вона не живить мікроорганізмами порожнини рота, які викликають карієс. Також цей вуглевод стійкий до
кислого середовища шлунка і жовчі, який не гідролізується в тонкому кишківнику через відсутність
необхідних для цього ферментів,
тому не підвищує рівень глюкози в крові і має калорійність близько 2 ккал/г.
Унікальною властивістю лактулози є те, що вона зв'язує і виводить з організму іони амонію. При кислих
значеннях pH в
кишківнику - з аміаку утворюються іони амонію, які не всмоктуються в кров і виводяться з калом. Важливим
моментом є те, що даний ефект проявляється при розвитку проносного ефекту лактулози.
Які існують переваги лактулози?
- ‣ стимуляція кишківника фізіологічним шляхом та усунення закрепу
- ‣ відсутність подразливого впливу на кишківник
- ‣ не викликає звикання
- ‣ при відновленні функцій кишківника дозу лактулози можна зменшувати
- ‣ безпечна для немовлят, дітей, вагітних та годуючих.
У разі прийому лактулози Немає 100% необхідності в прийнятті додаткового об'єму рідини - це може бути
важливим моментом при лікуванні із супутніми захворюваннями нирок. Також варто відзначити, що на тлі
прийому лактулози хворі
можуть припинити приймати проносні подразнюючої дії.
Існуючі клінічні випробування показали залежність ефекту лактулози від її дози, а також віку і стану
пацієнта. Розвиток біфідобактерій в товстому кишківнику проявляеться вже при низькій дозі прийому
препарату без побічних ефектів.
При більш високих дозах проносний ефект посилюється. З цього випливає, що лактулозу можна
застосовуватися не тільки як послаблюючий засіб, але й як засіб для нормалізації мікрофлори кишківника.
Лактулоза показана як для
профілактики так і для лікування закрепів.
Підготовлено за матеріалами:
1. Schumann C. Medical, nutritional and technological properties of lactulose. An update. Eur. J. Nutr. 2002. Vol. 41, Suppl. 1. P. 17–25.
2. Нормолакт® (лактулоза) - ефективне та безпечне вирішення проблеми запорів. ЖУРНАЛ "ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ" ТОМ 52, №3, 2018
3. Фізіологічні ефекти, механізми дії та застосування лактулози. Рябцева С.А., Храмцов А.Г., Будкевич Р.О., Анісімов Г.С., Чукло А.О., Шпак М.А. Запитання харчування. Том 89, № 2, 2020