Закрепи у дітей

Дитячі закрепи входять в топ-10 актуальних проблем з якими працюють лікарі педіатри, саме з цією проблемою звертаються 3-5% батьків при відвідуванні лікаря - такі дані оприлюднив Міжнародний фонд з проблем функціональних розладів шлунково-кишкового тракту (International Foundation for Functional Gastrointestinal Disorders - IFFGD). Але при цьому складно точно встановити справжню поширеність проблеми, тому що скарги через неї досить рідкі і у дітей діагностика може відбуватися зі значним запізненням.

За даними клінічних спостережень, часто термін "закреп" використовують тільки у сенсі "нечаста дефекація", що призводить до пізнього звернення до лікаря, коли вже з'являються ускладнення. Отже, розберемося у терміні "закреп" та його ознаках у дітей.

Згідно з визначенням науковців - закреп, це збільшення інтервалів між актами дефекації в порівнянні з індивідуальною фізичної нормою, а також хворобливі відчуття під час випорожнення, що вимагають напруження, або що супроводжуються почуттям неповного випорожнення кишківника.

З якою частотою повинні бути випорожнення у дітей - сказати дуже складно. Для дорослих такі норми встановлені: як від трьох разів на добу, так і до разу на три доби. При описі частоти і консистенції випорожнення важливо пам'ятати, що для немовлят не існує точних якісних характеристик. Ці параметри знаходяться в прямій залежності від віку та виду вигодовування дитини. У немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні - випорожнення може спостерігатися після кожного годування. При введенні прикорму кількість випорожнень скорочується до 1-2 разів на добу і консистенція ущільнюється. При штучному вигодовуванні нормою вважається один раз на добу, але в певний час.

Для маленьких дітей характерним є психосоматичний закреп. Такий вид закрепу зустрічається найчастіше у віці від двох років, коли дитина привчається до горщика. Іноді дитина терпить навмисно і це призводить до затвердіння калових мас. Це часто відбувається у разі, якщо дитина мала негативний або хворобливий досвід дефекації. Дитина пам'ятає, що йому було боляче або неприємно і це призводить до того, що малюк починає терпіти, щоб не зазнавати негативні відчуття знову.

Також на появу психологічних закрепів у дітей можуть вплинути батьки, які наполегливо змушують дитину “сходити до вбиральні”.

Зміна звичного способу життя також може призвести до появи закрепу у малюків. Переїзд, новий садок або школа, стрес в незнайомому середовищі, зміна оточення і неможливість комфортно сходити у туалет - все це може стати причиною для появи проблем з калом у дітей. Також, іноді, для дітей це вияв протесту проти незручного, незатишного оточення.

Лікування дитячого закрепу повинно бути комплексним і в першу чергу включати в себе нормалізацію ритму життя, а потім вже медикаментозну терапію.

Спочатку необхідно привести в норму денний режим дитини, куди входить і розклад випорожнення. Також важливо налагодити харчування за встановленим графіком, виключити перекуси та їжу у незаплановане час.

При привчанні малюка до горщика також важливо зберігати режим і робити це в один і той же час. Стежити за відсутністю негативних емоцій під час привчання до туалету. Не можна дитину підганяти або лаяти під час випорожнення кишківника.

Важливу роль в лікуванні закрепів грає і активний спосіб життя, щоденна зарядка і вправи, які нормалізують роботу товстого кишківника.

У разі необхідності введення медичних препаратів для лікування закрепів у дітей - варто звертати увагу на пребіотики, такі як лактулоза, яка входить до складу препарату Нормалакт.